Жива? Чи мертва? А кого цікавить…
Я стала тінню нашого “вчора”..
І шепіт спогадів до себе знов поманить…
Та добре знаю –винна я сама…
Згоріла від убивчого – Нема…
Ти вже не мій… Тоді навіщо жити.
Сухі замерзли губи й навмання
Йду по обриві, щоб твоїх напитись.
Твоя.. На все життя.. Ти бог і доля.
Моє натхнення у сльозах омите.
Ім’я співзвучне із коханням й болем..
Й бажанням лиш одним тобою жити..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2010
автор: Марамі