Може, чимось Вас образив,
Зіронько моя?
Може, я слова не зважив?
Гірко каюсь я.
Що циганка нагадала -
Лиш уяви плід.
Серце зовсім не палало,
Бо воно - як лід.
Розтопить його під силу,
Зірко, не тобі.
Маю я кохану, милу,
Рідну, далебі.
Що кохання не збулося,
Зіронько, пробач.
І не рви собі волосся.
І не плач. Не плач.
Ще своє зустрінеш щастя,
Лиш шукай, шукай.
А король бубновомастий
Каже: "Вибачай".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217824
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2010
автор: Yuriy Chanyz