Червоно опускадось сонце.
Палахкотів червоний стяг.
Крізь заґратоване віконце
Червоних видно посіпак.
Червона кров з губи стікала
І червонілося в очах.
Червонопикі генерали
Червоне попивали всмак.
За весь наш шлях - такий червоний -
Ніхто не хоче червоніть.
Померлим шлемо ми прокльони,
Живих продовжуєм славить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217665
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.10.2010
автор: Yuriy Chanyz