Вже сонце височенько
Аж подих забира
Бреде дівча маленьке
І ручку простяга
Вона не їла зранку.
Де ж хліба попросить
Як страшно ще так змалку
З торбинкою ходить.
Позаду йде старчиха
Дівча її веде
Хода важка і тиха
У них є щось святе.
Ой зглянся, ради Бога.
Як є що – їм подай
Якщо родина вбога.
Хоч щастя побажай
Хай щирі побажання
Підуть до бога в рай
У них одне прохання:
„Дай кращу долю, дай!”
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216559
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.10.2010
автор: Журба