На проміжку часу, з вістря
уламками
тишею слів
падає промінь сонця
лишаючи слід
у волоссі твоєму
фарбуючи знову перекисом
те полотно
і зниклі хвилини,
секунди,
роки,
що настануть
...
Але зігріває повітря лише
той промінь непевний
От пoкидьoк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216284
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 15.10.2010
автор: Quadro.Tony