Вставай з колін!..
Невже не досить ти на них
Простояла?
Чи мало помилок дурних
Накоїла?
Порозливала море слів,
Як патоки.
Він не почув, не зрозумів
Ті заклики.
Перед порожньою сама
Ти нішею.
Його давно вже тут нема,
Він з іншою.
Давно, давно пора цей дим
Розвіяти.
Вставай, бо нижче падати
Вже нікуди…
Вставай!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216070
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2010
автор: Юлія Холод