Подай води

Подай  води  останньому  пилату
Обмити  руки,  а  собі  подай
Коротку  стежку  –  ніби  післяплату,
За  свій  квиток  туди,  де  неба  край.

Щоб  не  лічити  згустки  крові  –  втрати,
А  так,  відразу  –  мати  тільки  мить
На  те,  щоб  озирнутись  й  обійняти
Усіх  й  усе,  що  ще  в  мені  болить.

І  довго-довго  тінню  голубою
Летітиму  на  жар  твоїх  вогнів,
Щоб  збутися  розмовою  з  тобою
Без  слів.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214647
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.10.2010
автор: olya lakhotsky