Зима крадеться і холонуть руки,
Та серце паленіє, наче жар.
Відкинь жалі - кохання в серце стука!
І не зважай на зграї сивих хмар...
Десь линуть в небо синє журавлі,
І хуртовина презимова вже минулась,
А ми лишились разом. Ми живі!
Негода, мов той сон страшний забулась...
Із пам’яті раптово зникло все:
Стежки, блукання, втрачені маршрути...
Помчала осінь до зими гінцем,
Щоб ту любов шалену не забути.
Проте зима прийти не поспіша
І лине з неба той вініл осінній,
А листя там зелене пада. Лиш роса
Не встигла ще на сонечку зітліти…
03.10.2010 року Львів – Івано-Франківськ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214219
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2010
автор: jaryj