“Минуле тільки тим принадне, що воно минуле.” Та дуже часто ми цього не помічаємо. Чогось чекаємо, тоді як надіятись уже не має на що. Бо життя іде, воно не стоїть на місті. Воно, як той сонячний годинник, ніколи не зупиниться, ніколи не покаже північ. Час швидко крокує вперед, а ми постійно оглядаємось, намагаємось щось повернути. Навіть не помічаємо, що п’єса уже затягнулася, стала нецікавою і хотілося б щось змінити. Та змін завжди боїмося. Тому хапаємося за старі почуття, згадуємо події, розглядаємо фотографії. А в цей час життя наче завмирає на місці. Але це не так. Воно іде, просто ми цього не помічаємо…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214029
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.10.2010
автор: Май...