Ти була моїм океаном,
Зіркою що світить над прірвою.
Ти була невблаганним ятаганом,
Вбивала посмішкою сумною і чарівною.
Ти була моїм океаном,
Наповнювала душу вщерть собою.
Ти була моїм вулканом,
Поглинала своєю красою.
Ти була сонцем…
Сонцем,що методично плавить лід,
Ти була серцем…
Дверима в новий небачений світ.
Я був караваном,
Навіки забутим,загубленим в пісках.
Ти була тією ,що несе визволення,
Визволення і водночас страх.
Ти була тихою зоряною ніччю,
Я був похмурим злим,але коротким днем.
Ти була прекрасною,незабутньою ніччю,
Я був коротким,холодним дощем…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213914
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.10.2010
автор: Той,що воює з вітряками