Коричневі зернятка кедрового горіха заспокоюють.

Коричневі  зернятка  кедрового  горіха  заспокоюють.
Жалі,надії,очікування,невідомості,переляки,радості  і  суперечності..  залітають  і  вилітають  в  нас..  Інколи  здається,  ніби  в  останній  раз..  Нові  події,  міцні  напитки,  чи  яскраві  квіти…  все  блідо-блідо,  але  ж  надворі  літо…  ніби  світло,  так,  лампа  світить,  але  жніхто  не  вірить..  втрачені  слова,  надії  сподівання,  благородні  бажання…  втрачені  стерті  забуті,  побиті,  сміттям,  що  його  розніс  вітер  прикриті..  хоча  всім  хочеться  жити.  Жити  і  жити,  зробити  кар’єру,  обладнати  печеру,  зїсти  мяса,  почистити  зуби  і  лягти  спати.  Встати,  помити  лице,  відкрити  холодильник,  вдихнути,  впасти..  Ніхто  не  знає  про  впасти..  хтось  не  знає,  хтось  не  думає.  Щирості,нещирості..  цього  року  встановили  тонкіші  межі..  хиткі-ламкі-мякі-гнучкі…  правда  –  неправда,  не  сказали,  бо  відносно  припускали…  припускали,  пропускали  і  візу  на  кордоні  не  брали..  Цифрове  небо,  електричні  зірки,  для  ключів  дірки,  кнопки,  дисплеї,  лесбіянки,  геї,  портрети  Доріана  Грея..  Аз  іншої  сторони  дисплея.  Страждають  діти..  матері,  батьки,  юнаки.  Талановиті,  сильні  і  горді  в  відламаний  кусок  льодяного  серця…  Льодяного  серця  не  буває..  так  кажут,  думають,  допускають..  Сильні  більше  знають,  слабші,  міцніше  сплять..  Комусь  день  комусь  ніч.  Чоловік  який  вирішив  не  дихати  помер.  Він  став  червоний,  блідий,  пурпуровий..  мавпа,  що  прийшла  в  місто  –  десь  пяна  і  брудна  біля  паркану.  Риба,  яка  хотіла  стати  пташкою  померла  на  брудному  пляжі.  Ляна  і  Орест  більше  не  будуть.  Олені  та  Олексію  більше  не  треба.  Деякі  відійшли  від  справи..  Новий  ранок.  Вони  зникли.  Залишились,  блаженні,  природа,  небо,  зірки,  чистіше  повітря.  Всюди  чути  як  летить  Віра..  І  Надія…  Чути  запахи  троянд,  що  їх  посадила  Любов  Олександра.  Новий  ранок  настає  щоразу.  Але  чи  він  для  вас  по  справжньому  новий?  Гарні  старі  мелодії..  Дзвони..  Речі  міняються.  Вибери  сторону  в  яку  хочеш  попасти  заздалегідь.  Але  от..  Кордони..  Вони  м’які  гнучкі  ламкі  хиткі.  Чи  це  правда  неправда  –  вони  сказали  відносно.  Один  сон..  навчися  в  ньому.  

05  серпня  2009  03:34

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213839
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2010
автор: Theodore