Липень десятого року.

Учора  дощ    вистукував  по  блясі,
Сьогодні  спека  пеклом  обступа,
Цей  липень,  вбивча  мука,  трясця,
Посохлі    вишні    вітер  тихо  обрива,

Голівки  конюшина  похилила,
Отава  сохне  швидко,  без  коси,
Якою  стежкою  гуляєш  вранці  мила,                                                                                      
Збери  в  долоні  прохолодної  роси,

Та  вилий  у  мою  пекучу  душу,
Тебе  невпинно  кожну  мить  молю,
Терпіти  більше  неможливо,  мушу…
Ще  промінь,  мабуть  заживо  згорю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212029
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.09.2010
автор: boroda-64