Ти можеш скільки завгодно торкатися Вічності -
Вона торкнеться тебе лише раз.
Коли Зрілість опуститься на коліна
і на секунду запнеться час,
Вона прикриє тебе гігантською долонею.
Водночас тьма оповиє твій світ.
Зрушиться все, що було до того мертвим.
Захочеться - тихо й сумирно - піти слід у слід,
зтерти фарбу з лиця
й стати учнем твоїм - хоч і смертним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211692
Рубрика: Нарис
дата надходження 19.09.2010
автор: Святка Ностальгія