Біжить безбожно листя по асфальті,
кричить щось вітер, шепотом гуде.
Я в сторони дивлюся, та не варто...
Моя душа вже не відомо де...
Чи покотилася із листям в невідомість,
чи з вітром полетіла навкруги...
... мені одне залишилось - самотність
під дотик прохолодної сльози...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211620
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.09.2010
автор: Easy rain