Померти, провалитися, пропасти…

Померти,  провалитися,  пропасти...
Забути,  заховатися,  втекти...
І  здерти,  як  наліт,  огидні  маски,
Спалити  за  собою  всі  мости.

Сховати  голову,  неначе  страус,
І  стерти  все  -  натиснуть  на  курок.
А  десь  завжди  сміється  Мікі  Маус...
А  світ  нехай  дуріє  від  пліток!

Згоріти,  скам'яніти,  запірнути,
І  підпалити  пам'ять,  як  сміття.
Розбитися,  замерзнуть,  не  вдихнути...
Як  дошку  чисту  починать  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211515
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.09.2010
автор: Віктор Фінковський