Чорносливом запахла осінь,
крадькома підійшла вночі
запалила свічки, ... а ми босі
вистилаємо килим-листи.
Небеса у тумані мріють,
у закутку твоєї душі
заховалося “Я” у надії,
що минуле зітре сліди.
Павутиння думки сплітає
у великий із вати клубок,
дощовиця ковтком умиває
хризантем оченята-жовток.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211437
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.09.2010
автор: Окрилена