Ця ніч з’їхала з глузду...
Хроплять ті горлянки,
що ковтали горілку.
А я не коваль,
але ходжу у кузню,
як риба плаваю тихо й мілко.
Повсюди іржа і «тверезі» профспілки,
які розвели тут суворий режим :
«Ти, дядя, не пий, а то твоя нирка
згниє вже, дихай, просто живи!»
Існуй, задихайся у власній блювоті.
По вранішнім півні вставай на роботу!
І дійсно – це пекло, де янголи
будуть співати журливих пісень.
Адже ця ніч з’їхала з глузду...
Горланить той півень, нарешті кінець…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211339
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2010
автор: Роман Штігер