Все минуло, пройшло.
Нас минулих ніколи не буде.
Була юність бурхлива,
На жаль, без повторень на – «Біс»
Були ніжні тоді,
Зневажали жорстоке і грубе.
І любов’ю багаті,
романтики чуйні до сліз.
Розпорошаться згадки,
Розсиплються ніби намисто.
По дорогах у вічне,
Під чорні обабіч хрести.
Хай сумління мовчить,
У гріхах ми були ненавмисно,
Невеликі вони,
Тож, не мучать сумління кати.
Ми веселі, наївні,
В своїй безтурботності милі.
У минулому часі,
А зараз уже не такі.
Нам ще рік, чи до ста?
Щось навчились, достатні і зрілі.
Пункт призначення знаєм,
Ми зараз до нього в путі.
13.09.10.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210798
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.09.2010
автор: Олексій Тичко