Кохання,як той птах,було і полетіло,
І вже співає в іншому саду,
Чому співать в моєму не схотіло,
Може на щастя може на біду.
Воно було.Згадай як все співало,
Як спів той викликав у серці щем,
Затихло враз і співу вже нестало,
Лиш згадкою про нього ми живем.
Чекай весни з дзвінкими соловями.
І птах кохання може прилетить,
Так заспіва,такими голосами
Що серце від кохання вмить згорить.
І слух піснями буде лоскотати,
Немов з кайданів вирветься душа,
Від того співу схочеш заспівати,
Прийде кохання чисте як сльоза.
Та пташку ту,не зачиняй в темниці,
ЇЇ ніхто не звабив,не купив,
Як полонянка утече з вязниці,
Кохання ще ніхто не приручив.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910088911
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2010
автор: Віктор Гала