На штучному острові штучні вирощують фрукти –
В них сонце не грає і смак в них практично відсутній…
Позаду дитинство, де дух полуниці забутий
Й попереду жевріє десь загадкове майбутнє.
На штучному ґрунті – нев’янучі тижнями квіти,
Що може прикрасять круті силіконові форми;
І вже не дивують в пробірці клоновані діти,
Фальшивим стає все довкола без міри і норми.
Добрались до неба. А десь вже взялися й за душу.
(Уже літаки розганяють небажані грози).
І посмішкам штучним ми вірим давно простодушно
Й на віях несправжніх несправжні з’являються сльози…
01.09.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210601
Рубрика:
дата надходження 12.09.2010
автор: Salvador