Збираю хмиз,
щоб запалить світанки,
нагріть вірші,
потішити рудих котів.
Збираю світ,
аби співать, сміятись зранку
і загрубілу душу
розмочить у теплім молоці.
В долонях гріти
світлячків малих юрбу.
Пускати у політ,
навпроти твоїх вікон.
Складуть мозаїку
із тисячі тремтячих каганців,
напишуть іскрами,
вогнем у просторі живе: "кохаю!"
Збираю тіні,
збираю довгі пасма ночі,
вузлом на пам"ять
зав"яжу стару підтоптану пітьму.
Сховаю злість
у чарівну шухляду із довгим дном.
Любовні світлячки
наповнять несвідомо всі думки,
і порожнеча здохне,
мов не було ніколи смутку!
Збираю світлячків,
щоб запалить прозору одіж.
Накидати за пазуху
веселих маячків на острови спокус,
Аби вустам твоїм
не збитись з курсу...
...Збираєш маячки...
11.09.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2010
автор: gala.vita