* * *

Печаль  завелика,  щоб  серце  охолодити…
Сльозина  малює  дороги  дощу  на  склі.
І  наче  простились,
І  нібито  вже  і  квити,
Але  для  самотності  ми  таки  замалі.
Допалює  літо
Останні  свічки  в  зіницях,
Подерті  на  клапті  світлини  зелених  нив.
А  нам  собі  в  душі  і  досі  болить  дивитися
За  те,  що  вогонь  наш  їх  навіть  не  надпалив…
І  дощ  перемолиться,
 Ніби  сховає  тайну
Гарячих  обіймів,  
Холодних  ножів  проклять
За  недолюбов…
Печаль  оця  не  остання…
За  неї,  можливо,  нас  правнуки  хоч  простять.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210249
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2010
автор: Амазонка