Джек-різник: вирушаю у поле з ножем.
Стережися, баштан, Я жорстока!
І тому, хто це поле вночі стереже,
Я навмисне потраплю на око.
В цілковитій пітьмі відшукаю кавун,
У зелену застукаю діжку.
І барилиний, гучний залунає лун-
Сповіщу про свою крадіжку!
І ,героїчно розітнувши кулю лезом,
По вуха вбрьохаюсь в її рожевий смак.
До трав'яного ложа ледь долізу,
І від утоми кинуся навзнак...
На сон вдоволений цей мій збіжаться люди,
Залементують з ліхтарями: в полі гвалт!..
Чи тут убивство,може, слідство буде...
Ненависть, помсти ,може,щось на кшталт...
Рушайте по домівках, вимкніть світло!
Ви ж, любі, Тишу підняли з колін!...
Моя Душа на полі цім розквітла
І просто
Вимага
Адреналін
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210247
Рубрика:
дата надходження 10.09.2010
автор: Світлана Пражко