Сплетіння пальців – безсловесність.
Кінців сплетіння – безкінечність.
Часів єднання – Божа вічність.
Гріхів сплетіння – многогрішність.
Думок каскади – урагани.
Краплин єднання – океани.
Та в цих потопах світ не тоне:
В єднанні душ, в добра бутонах!
Ляка мене одне сплетіння,
Де святість світла й чорні тіні.
І я з таких сплетінь створіння:
До світла йду – за мною тіні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210141
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.09.2010
автор: СавчукМикола