...ці рученята не знають нічого крім материнської ласки
і м"якотілі іграшки правлять усім - проганяють зими,
але завтра малюк візьме зброю й втече геть із казки,
знайде собі безліч ляльок і почне насміхатись над ними.
Все заплановано - штучності стане навічно,
жодних ілюзій, тверезість для щастя малечі.
Іноді в снах якась дівчинка дико-космічна
очі примружує й змушує вдатись до втечі.
Вона не лялькова,тому її краще б не знати,
але в його снах щось незвичне ховає за вії.
Малюк презирає себе і дівчисько крилате
за те,що любити не хоче чи просто не вміє.
На іншій планеті тим часом усе, як годиться:
щоранку зарядка, книжки і бездонне провалля.
Дівчинка спить і ненавидить місто за лиця,
носить в кишенях записки до неба й коралі.
Стиглими вишнями хтось закидає на ринку:
"красівий дєвушка" фруктів не любить,не молиться.
Зошит заселений ніжністю смужка в клітинку
і позбирала надії стара й захаращена полиця.
Вчора вночі їй наснився дивак із сигарою
(схоже з чужої планети,а може із книжки).
Він грався в людей і був собі сам примарою
і змушував дівчинку вдатись до втечі,крадіжки.
Прокинувшись дівчинка плакала якось люто,
вдягалась у зорі і йшла у світи за краєм.
Їй часто вдавалось хлопчиська із сну забути,
не кликати небом чи просто маленьким Каєм.
І все б не погано, якби не сліпі пророки,
що їм малювали дощі на сухих долонях.
На різних планетах, до зливи чотири кроки
і зустріч із неба накрапає вже сьогодні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209811
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 07.09.2010
автор: Biryuza