Я втрачу розум десь у сорок років
Покину місто,виїду в той світ
Котрий придумаю,вісні за десять кроків
Спустившись з сонця на картонний лід
Мій дім то буде затишна фортеця
А на даху її горітиме вогонь
Зелений дим край ночі не минеться
Від чорних сил мене Господь боронь
Під простирадлом я сидітиму у ліжку
А на чолі моїм вже буде капелюх
Там сині іскри будуть гріти мою пічку
А за вікном верби скидати пух
Вуста мої триматимуть сигару
А синій ліс губитиме листки
Стежками промину не наче в казку
Куди дитинства залишаються шляхи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209705
Рубрика: Портретная поезия
дата надходження 06.09.2010
автор: Ruslan Zakharoff