Бог мене тобою покарав,
Бог мене нагородив тобою,
Скільки я від тебе знала болю,
Скільки радості мені ти дав…
Я у щасті свій тамую біль,
Я не знаю: солодко чи гірко.
Бо для мене ти холодна зірка
І ядро гаряче у мені.
Забагато бог мені поклав,
Я не годна скільки проковтнути,
Все простити і добром вернути,
Так любити, щоб не мати зла!
Забагато, забагато віх,
Снів, яким не стати вже майбутнім,
А зостатись подихом ледь чутним.
Я не годна поховати їх!
Вже немає гордості в душі,
І немає розуму у серця,
А лишились два прозорих скельця,
За якими сльози і вірші.
За якими так багато снів.
І не допитаєшся вже правди…
Господи, за що так покарав ти?
Господи, за що нагородив?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2010
автор: Юлія Холод