Шекспір в оригіналі норовиться.
Вона зіграла, він читав сонет.
Та це ніколи більш не повториться!
Вона актриса, він простий поет.
Вона - це просто свіжість післязавтра,
Він - спокійний дух німого вчора.
І був рабом, а їй скидавсь на мавра,
Сльози-роси, і печалі море.
Чи то радість двері кіностудії?!
Любов сахнеться і сплакне не раз.
Відмовилась від звичної прелюдії,
І на папері рине кілька фраз...
«Я мимоволі загубила крила!
Хотілось неба, марився кураж.
Лише кохання довго я ловила!
Він був поет, а не якийсь там паж.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2010
автор: Інна Іріс