Іду палити... Ніч не в гуморі.
Гуашшю давньою залила образи.
А вітер дивно так блукає струнами,
Та не римуючи. Просто. Прозою.
Нахабні вогники лижуть "мальборо",
Між пальців цівкою біжить замріяність.
За згубну звичку я вже покарана,
Та знов доводжу їй свою відданість.
Це винна ніч, бо така похнюплена.
Куріння - смерть. То й не буду більше.
Заварю каву я з зерен мелену,
Вип"ю... з цигаркою. Так смачніше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208411
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2010
автор: ParadOks