Споглядаю прозору росУ
Ніби краплі залишила злива.
Я з дитинства цей спомин несу
І думками такими щаслива..
Лишень сонце з-за лісу зійде,
Залоскоче теплом верховіття.
Дрібно й рясно роса упаде
На лугах в конюшини суцвіття..
На стеблинках бринить, як сльоза,
Діаманти зібрала в намисто,
Як перлини, липнева роса
Виграє кольорами барвисто..
Говорила, як були малі,
Нам матуся, втираючи сльози
"Плаче все,гляньте он.. на землі,
Замість сліз.. вранці падають роси.
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2010
Свидетельство о публикации №11007125051
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208209
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.08.2010
автор: Любов Іванова