Вийду з хати я уранці
В українській вишиванці -
Тій, що мати вишивала
І з любов'ю дарувала.
І вдихну на повні груди
Аромат вишень розквітлих,
Що в садках ростили люди,
Й зеленіють ті привітно,
Бруньки білі розпустивши,
Ароматом напоївши
Все село, усі округи
І глибокії яруги.
Та й затягну "Ой на горі...",
Про чайки козацькі в морі
І про славнії походи
Їх до міста Царгорода.
Й стає легко на душі,
Бо люблю я Україну, -
Мою гарну батьківщину,
Їй пишу свої вірші.
Й завжди буду пам'ятати
Так, як свою рідну матір,
Боронити й захищати,
Сміливо в бою стояти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208080
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 27.08.2010
автор: Олександр Обрій