І темно за вікном… І осінь не співа…
І знов шепоче жовтий лист календаря,
Що я одна.
Холодний в чашці чай… На підвіконні сніг…
А я ловила швидкоплинний час,
Та він пробіг.
Надійні друзі де?.. Де люті вороги?..
В цій тиші дикій, як метелик на вогонь,
Летять роки.
Не плачу, не сміюсь… Не вірю в почуття…
Боюся, часом, щоб мене ніхто не запитав
В чім сенс життя.
До бога не дійти. Диявол не чека.
І випускає лезо гострого ножа
Слабка рука.
Розлитий з чашки чай… Розбитеє вікно…
І вітер зляканий листок календаря
Зірвав давно…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207951
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.08.2010
автор: ParadOks