менше днів все стає у тижні
місто душить мене сторуко
хтось із нас тут здається лишній
ходять в чорному наче круки
ходять в сірому наче миші
де легенька мов повітруля
пролітає крізь сіре й чорне
Юля крихти посипле гулям
візьме Гофмана і розгорне
і читає там де про Юлю
про кота і його таємниці
котик скочить, сполоха грізно
закружляють сторінки й птиці
і піднімуть Юлю над містом
де так само ницо і ниці
ходять сірі неначе миші
ходять чорні круки неначе
а у небі така дивовижа!
Юля звідти мене ще бачить
я її уже ген не виджу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207902
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 26.08.2010
автор: Сергій П*ятаченко