Кричить сова
Шумить трава,
Зорі мерехтять,
Люди всі вже сплять.
Діти ночі насторожі завжди
Лише одне завдання у них
Вони не допустять біди,
Вони бережуть сон живих.
І не беруть вони ніякої платні,
І не чекають на подяку й визнання,
І не сумують, що завжди одні
І не з’являються з початком дня.
Діти ночі, вони ховаються в траві
Вони ні мертві, ні живі.
Вони ніде та мабуть всюди
Вони не звірі і не люди…
Блукаючи у темних місцях
Невипадково відчуваєш страх,
Страх через присутність невідому,
Страх через холод і втому…
Лунають дивні звуки…
Діти ночі так лякають,
Бо люди часто заважають
Пхають носа і загребущі руки.
Діти ночі дарують безсонним сни
Забираючи спогади тяжкі, які були удень.
Діти ночі неслухів карають довгим сном
За те, що деякі ночі взагалі не спали.
2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207876
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.08.2010
автор: sashassop