Вечір віттям, неначе віями,
Криє тінями, наче ранами.
За надії плачу надіями,
За обмани плачу обманами.
Зорі падають, гинуть в спаласі,
На півколі луна спинилася.
Так багато в житті прощалася,
Що прощати вже розучилася.
За руїни плачу руїнами,
За розраду дарую посмішки,
За кохання – зостанусь винною,
Бо не стану уже навколішки…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2010
автор: Юлія Холод