Де правда, люди? Немає віри.
За що Вкраїну і до Сибіру?
За те, що Бога в грудях тримала?
За те, що мовою розмовляла?
За те, що жити не так хотіла?
За те, що вірила і любила?
За те, що небо і хліб на стягу,
Що не присьорбує царську брагу?
За те, що тризуб боронить волю?
За що Вкраїну лишають долі?
І не татари, не ляхи кляті,
А власні пасинки кострубаті.
Вона їм владу свою віддала,
Моря і землю, а їм замало.
А їм Вкраїну – велику Мати,
У люте рабство кортить продати.
Могили предків орати плугом,
Щоб двоголовому стати другом.
Ой, правда вмерла і віра гине…
Хто ж захиститься за Україну?
24.08.2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207593
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.08.2010
автор: Goran