СВЯТКОВИЙ САЛЮТ: Невже сорок років по пустелі? (Не зовсім святково і толерантно)

Ми  хочемо  карту  поляка,
Ми  прагнемо  паспорт  румуна,
Для  нас  Батьківщина  –  ніяка,
Лиш  місце  таке  –  Україна.

Збираємо  гроші  по  світу,
Закопуєм  їх  в  кам’яниці,
Стараємось  дати  освіту  -  
А  діти  духовно  ниці.

Не  хочемо  йти  в  Європу,
Всі  стали  такі  обережні,
Росії  ми  ліземо  в  пащу,
Шкодуєм,  що  ми  незалежні.

Вибирали  зі  всіх,  що  можна,
Нема  вже  з  кого  вибирати…
Тому  й  на  душі  тривожно,
Що  владам  на  нас  начхати.

Ми  маємо,  що  заслужили…
Невже  треба  й  нам  сорок  років,
Щоб  ми  тут  по-людськи  зажили?...

А  хочеться  бути  пророком:

Настануть  колись  ті  хвилини  –  
Казна  стане  повна  по  вінця,
Тоді  і  поляки  й  румуни  
Захочуть  права  українця!!!

СЛАВА    УКРАЇНІ!  
ГЕРОЯМ  СЛАВА!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207555
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.08.2010
автор: технік