Присвячується Є.Н.Ю.
Вона, мов янгол білокрилий,
Десь там, в небесній висоті,
А я лелію образ милий,
Сумую змучений, безсилий,
У безнадійній самоті.
Її з Великоднем вітаю
І славлю Господа Христа,
Здоров'я, щастя їй бажаю,
В солодких мріях уявляю,
Як ми цілуємось в уста.
“Христос воскрес!” – скажу поспішно,
Вона – “Воістину воскрес!”,
І тричі – радісно і ніжно
Ми поцілуємось безгрішно,
Хвалу віддавши до небес.
Напевно, я її кохаю...
В полоні дивному весни
Я дифірамби їй складаю,
В віршах безмежно прославляю, -
Це їй присвячені вони.
20.04.06.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2010
автор: Микола Верещака