Театр одного актора

На  кінчику  зорі  –  твій  білий  слід,
А  далі  –  шквал  на  тези  й  антитези.
Ти  щось  не  знав,  чогось  не  зрозумів,
Але  ще  йдеш  –  навпомацки,  по  лезу.

Забув  сценарій,  пам'ять  –  рвані  дні,
Яким  торгують  вдало  білетери.
Слова  пиши  –  криваво,  на  житті,
А  сцени  не  шукай  –  зіграй  в  партері.

Ти  залпом  вип'єш  сон  з  своїх  долонь
І  зрезонуєш  на  жагу  і  відчай.
А  те,  що  хрипом  вдарить  ніч  до  скронь,
То  ти  вже  знаєш  –  це  ціна  за  вічність.

І  друзів  голоси  –  в  небесну  твердь
Як  дзвоном  вдарять,  обпечуть  криваво.
Тут  оплесків  нема.  Життя  –  то  смерть,
Яку  талановито  граєш...
                                   браво!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2010
автор: olya lakhotsky