Забуті сторінки

*****
   Їхав  по  рельсам  сумний  паравозік.  Чому  сумний?  Бо  він  не  пам*ятав  звідки  їде,  не  знав  куди  їде,  був  без  машиніста  і  точно  знав,  що  в  кінці  шляху  його  ніхто  не  жде.  Звичайно  ж,  паравозік  не  був  конкурентом  їм  -  більш  сучасним  видам  транспорту.  З  минулого  століття,  з  старими  цінностями  та  наївними  поглядами  -  що  міг  запропонувати?  Хіба  що  свою  душу.  Та  душа,  на  жаль,  не  в  фаворі.
   Паравозік  не  знає,що  зовсім  скоро  зійде  з  рельсів  -  прямісінько  в  безодню.
*****
   Все  життя  я  чогось  шукала,  прагнула  довести  свою  необхідність,  значимість,  незамінність.  Навіть  в  коханні.  Та  у  кожного  своя  реальність.  І  буває,  що  ці  реальності  не  співпадають.  Та  і  любов  у  кожного  своя.  Вона  не  буває  поганою  чи  недостатньою.  Але  якщо  зустрічаються  дві  надто  різні  любові,  то  серця  з*єднанню  не  підлягають.
*****
   Часто  задаю  питання  :  "Щоб  я  робила,  якби  час  повернути  в  минуле?  Чи  впустила  б  цю  людину  в  своє  життя?"  Сумно,  але  відповідь:  "Ні".  Кожен  хоче  жити  комфортно.  І,  врешті  -  решт,  любов  до  самого  себе  завжди  перемагає  будь  -  який  інший  вид  любові.
*****
     Все  тривало  "аж"  6  місяців.  Реал  був  кайфовий,  до  трати  голови.  Але  як  швидко  поглинуло,  так  само  швидко  і  відпустило.  700  км.  здатна  витримувати  не  кожна  любов.  Довіра  рідко  буває  абсолютною,  а  прагнення  дарувати  кохання  сильнішим  від  прагнення  зручно  сидіти  на  обох  половинках  мадам  "Жо".
*****
     Іноді  хочеться  бути  товстим  білим  котом.
1)  Чому  товстим?
Товстих  котів,  навідміну  від  товсяків  -  люде,  дуже  і  дуже  люблять.  Коту  не  соромно,  що  він  товстий,  скоріше  навпаки  -  він  гордиться  кожною  своєю  складочкою,  бо  зайвий  жирок  -  додаткова  любов.
2)  Чому  білим?
Не  секрет  -  блондини  завжди  в  фаворі.  Білий  колір  асоціюється  з  теплом,  чистотою,  щирістю.  Біленьких  хочеться  обіймати,  пестити,  цілувати.  До  задухи.
3)  Чому  котом?
Коти  кайфові.  Вони  бридко  нявкають  і  їм  усе  по  барабану.  Вони  за  день  можуть  трахнути    скільки  завгодно  кішок  і  повернутися  в  рідний  дім  без  жодної  провини  на  мохнатій  морді.  І  хазяйка  буде  пестити  і  шептати  :  "Мій  котусік",  цілуючи  цю  ж  таки  морду,  яка  щойно  лизала  власні  яйця.  Мужику  ж  так  зась.  Жаль  мужика.  Спивається,  бля.  І  все  через  котів,  сук.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207105
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2010
автор: Ardoss