Підняти очі і поглянути на небо,
Знайти там відблиски смарагдових очей,
Що вбивають немічним плацебо
У тумані стомлених ночей.
Розпустити свої мрії, дати волю.
Нехай томляться в полоні темноти,
І пронизані вином гарячим болю
Рознесуть збудовані мости.
13.08.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2010
автор: СьомеНебо