Вертеп слів

Зов  долі  «до»  до  літа  доліта  -
Стріла  недолі  ще  його  не  стріла,
Повідав  стільки  -  мало  повідав.
Де  біле,  знаєш  лише  ти,  дебіле.
                       Ба!  Зараз  бід  чужих  іде  базар.
                       Продати  б  цю(я  мовлю  не  про  дати!)...
                       Товариш  чийсь  заникавсь  у  товар  -
                       Злетіти  в  небо  більше  не  придатний.        
Проте  й  сьогодні  вижива  Протей  -
(Білки  -  протеї  -  протеїни  білки).
Кричу:  Ант,  ей!  -  обернеться  Антей.
П’ять  п’ят    навіщо?  Дві  потрібно  тільки.
                     Якби  дощі,  то  було  б  не  до  щі.
                     Ось  дощ  -  Дощило,  себто  задощило.
                     З  відра  -  від  Ра,  від  Дани...  відра  дай  мерщій!
                     Від  радощів  життя  жила  ожила.
Не  плакати,  читаючи  плакати.
Кинь  жаль  -  кинжал  не  помага.
-  Ага!-  дурний  ага  сказав  у  хаті,-
Вухаті,  вам  дорога  дорога?
                       Перлину  в  три  карати  не  карати  -
                       Не  три  три  перли  грубим  наждаком.
                       Заграти  можна  за  оце  за  грати  -
                       І  їжа  комісару  їжаком.
Із  гір  коти  не  знають  гіркоти.
З  вед  мідь  ведмідь  кує  нестримно.
У  вірш  сміх  гір  коти  для  чистоти
Заочно,  і  завушно,  і  заримно.
                       Ті  кали,  що  тікали  з  підвіконь,
                       Напри  на  приз,  напрись,  лауреате.
                       Закон  не  заступився  ще  за  кон  -
                       Є  в  гені  у  Євгени  дар  прощати.
Пере,  гримить,  але  перегримить.
Пере,  одіти!  Вас  переодіти?
Ще  мить  душа  щемить,  яку  не  защемить;
Вола  волання:  щастям  володіти  б!
                     Як  опера  ти,  о  пера  пора!          
                     (  Поет  -  слів  опер,  опер  -  оператор).
                       Коли  б  з  колиб  явивсь  пророк  добра,
                       Лукавий  лук  Лука  не  мав  би  брати.
                       (  Беруться  не  з  добра  брати  до  бра).
А  шило  шило  -  тільки  насмішило.
Пар  нас  несе,  напевно,  на  Парнас,
Щоб  наші  жили  жили  -  не  тужили.  
                         Міняєм  хід  на  схід  на  хід  на  захід.
                         Похід  цей  -  вихід?  Всенародний  захід!
                         Кому  б  продать  торішні  біди,  лахи,
                         Біблійні,  історичні  бідолахи?!
P.S.  По  літку  знов  політку  у  рядках
(  Плоди  плоди  на  грядці  поетичній).
Я  -  кельнер  слів  -  налию  по  етичне,
Можливо,  хтось  спроможеться  на  «ах»?
Як  до  смаку,  то  ми  іще  наллєм
Слів  філіжанку  -  шийку  лебедяти...
...Чи  буть  для  вас  сьогодні  скрипалем?
А  чи  аркан  ходімо  танцювати?!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206739
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.08.2010
автор: СавчукМикола