Стаття Зруйнована душа

Заголовок  Зруйнована  душа  
Вставка  Високий,  дев’яти  купольний,  білявий,  стоїть  він  посеред  Новомосковщини,  ніби  зображений  пензлем  вмілого  художника,  дивує  приїжджих,  привертає  увагу  туристів  і  водночас  на  очах  у  всіх  -  гине
Закладаючи  Свято-Троїцький,  козаки  бажали  залишити  про  себе  добу  пам'ять  наступним  поколінням,  тому  створили  дійсно  величну  архітектурну  споруду.  Собор  демонструє  феноменальне  теслярське  мистецтво  народних  майстрів:  побудований  без  єдиного  цвяха,  спроектований  з  дивовижною  точністю  -  зверху  будівлі  складають  квадрат  у  якому  вимальовується  хрест.  Спроектував  і  звів  таку  складну  конструкцію  народний  самоук  –  Яким  Погребняк.  
«Подібного  дерев'яного  храму  ніде  не  немає!»  -  підкреслює  настоятель  Новомосковського  Свято  -  Троїцького  собору  митрафорний  протоієрей  Володимир  Цешковський  і,  сказавши  це,  не  може  приховати  жалю  у  очах,  адже  доля  зберегла  собор  під  час  революційної  руїни,  захистила  від  пожеж  Вітчизняної,  та  у  наші,  незалежні,  часи  його  спіткало  тяжке  лихо.
Підзаголовок  Під  тяжінням  хреста
Текст  В  сучасній  Україні,  Свято  -  Троїцький  вже  не  в  змозі  зносити  випробування  часом:  вогкістю,  гребками  пошкоджені  дерев'яні  лаги,  єндови  між  куполами.  Як  результат  -  на  метр  25  купола  північної  сторони  храму  нахилилася  до  центру.  Стіни  козацької  святині  від  цієї  деформації  відчувають  величезну  напругу,  скільки  він  зможе  їх  втримувати  –  невідомо.  Біля  храму  вже  другий  рік  висить  об’ява  про  те,  що  він  потребує  коштів,  прохання  про  допомогу…  Та  у  наші  часи  меценати  і  спонсори  щось  не  поспішають.  За  зауваженням  отця  Володимира,  гроші  дають  в  основному  лише  люди  невеликого  статку.  Саме  завдяки  їх  допомозі  й  зібрали  на  покрасу  дзвіниці.  
Однак,  поточена  шашелем  дзвіниця,  собор  потребують  не  косметичного,  а  капітального  ремонту,  це  -  великі  кошти.  Настоятель  Свято  –  Троїцького  бачачи  тяжку  ситуацію,  вже  думає  про  те,  щоб  почати  капітальний  ремонт  храму  власноруч  –  запросити  майстрів  Закарпаття.  Від  цього  кроку  спиняє  розуміння,  що  тоді  доведеться  піти  проти  закону:  проводити  ремонт  пам'ятника  національного  значення,  навіть  якщо  будівля  на  межі  руйнації,  у  нашій  державі  без  відповідних  дозволів,  складного  затвердження  проектно-  кошторисної  документації  забороняється.  Кошторисна  ж  вже  розроблена  в  Київському  інституті,  на  неї  вже  витрачено  один  мільйон,  але  щоб  внести  залишок  236  тис.  грн.  -  грошей  не  вистачає.  Управління  капітального  будівництва  м.  Новомосковську,  яке  заборгувало  дослідним  інститутам  ці  гроші,  вже  другий  рік  не  отримує  від  держави  потрібних  фінансів.  Та,  навіть  якщо  сьогодні  проект  і  опиниться  на  руках,  засобів  на  реконструкцію  і  цього  року  бюджетом  не  виділено.  Вартість  же  робіт  заздалегідь  оцінена  будівельниками  в  27  мільйонів.  За  словами  ж  отця  Володимира,  ця  сума  ще  більша  -  біля  40  мільйонів.  Виходячи  з  цього,  поодинці  собору  не  встояти.  Залишається  сподіватися  на  те,  що  держава  зглянеться,  допоможе,  що  добрі  люди  відгукнуться…  
«Собор  –  це  єднання,  -  підкреслює  отець  Володимир.  –  Він  чекає  на  допомогу  власних  дітей.»
Що  ще  сказати…Важко  собі  уявити  Дніпропетровщину  без  подібного  духовного  центру,  туристичної  родзинки.  Однак,  якщо  Свято  -Троїцькому  сьогодні  ніхто  не  протягне  руку  помочі  –  пам’ятка  архітектури  назавжди  загине.  
Пам’ятайте  заклик  Олеся  Гончара:«  Бережіть  собори  ваших  душ!…»
Коментар
Тетяна  Перевозчикова,  інспектор  управління  капітального  будівництва(УКБ)  м.  Новомосоковська.
-  З  2008  року  на  ремонт  храму  до  нас  гроші  йшли  напряму  від  Міністерства  Регіонального  будівництва.  Але  ні  в  2009-у,  ні  в  2010-у  роках  потрібних  коштів  виділено  не  було:  ми  два  роки  просимо  236  тис.грн.  на  те,  щоб  хоч  б  завершити  оформлення  проекту  реставрації.  Міністерство  обіцяло  дати,  але  неділю  тому  знову  відмовило,  сказали,  що  грошей  і  на  цей  рік  вже  не  буде

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206737
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.08.2010
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)