Стежина, стежина...
Де ж моя днина?
Де ж моє поле?
Де ж моя доля?
Де ж моя мама?
Де ж є мій батько?
Де ж мої сестри?
Де ж мої браття?
Де ж я і сам?...
З ким за руки узятись?...
Як в чистім полі,
Від бурі сховатись?
Де ж та рідненька,
Що всіх нас зростила,
Щира, пахуча й "черства" Батьківщина?..
Темно, не видко,
Лиш щось шелестить
На сірих стовпах:
"Продаю" та "Купить".
Зашарплі листочки,
Ні сина, ні дочки
Нема Батьківщини,
Нема України.
Ні поля, ні хати,
Братів, ні сестер,
Батьків, ні родини...
Кудись все поділось?..
Поснуло й затхнуло.
Комусь продалось,
А кимось набулось...
Одна лиш стежина...
Нема вороття.
До чого ж дійдемо?..
Ми браття...Й куда?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206601
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.08.2010
автор: Сергій Кріпак*