а знаєш…

а  знаєш...
ночами  стало  трохи  зимно
молочний  шлях  поблід  й  сховався  десь  за  хмарами
з  зимою  склалось  в  мене  чесно  та  інтимно  -  
застуда  й  ностальгія  ходять  парами

я  не  заводжу  більше  тут  будильники
ночами  сплю  спокійно,  прокидаюсь  з  світлом
для  чого  кляті  ліхтарі  й  світильники
коли  й  при  денному  усе  так  дешево  і  підло?

а  знаєш...
це  мені  не  кара  й  не  наврочено
я,  мабуть,  створена  для  хутора
бесаги  рустикальності  батьками  напророчено
щоб  вийти  з  твоїх  планів,  з  мого  ступора...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2010
автор: Наталка Тактреба