Жадаю самотності. Вперше вжитті.
Забудьте про мене,благаю...
Розходяться стежки, минають путі
усі про усіх забувають.
Я хочу побути з думками у тиші,
Побігати з мріями полем.
І вітер мене, мов траву,заколише,
Коли, попрощавшись,зустрінусь знов з болем...
Хтось подумки скаже мені:"БожеВільна".
Можливо...Та я не ображусь.
Я вітер, я птах, я хмаринка, я хвиля...
Втечу без вагань, пропаду, заховаюсь.
Тікайте години, роки, крізь століття
Мій голос лунатиме довго.-Дзвінкий!
Не матиму долі, мину довголіття.
Та я ж - просто вірш, а він- дуже стрімкий.
Я - пісня, я - сонце, я -рима, я - вітер.
Вхопи-но. Ба ні - вже невхопить ніхто.
Я - мрія, я - квіти, я -птах, я - повітря.
Та й небо розсудить, хто знас всіх є хто.
(09.08.02)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206383
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 17.08.2010
автор: Подвійна_Кава