* * *
Може й немає правди?
Є лиш гаряче серце,
Те, що в тремтінні рветься
До чергової зради.
Те, що завжди голодне,
Те, що шукає втіху,
Любить завжди довіку
Та через день холоне.
Те, що давно збагнуло:
Все, що вночі правдиве,
Зранку стає фальшивим,
Зранку стає минулим…
Завжди живе над світом,
Завжди за горизонтом,
Де найчистіші ноти,
Де найсвіжіші квіти.
Найгарячіше море,
І нетерплячі руки.
Там, де немає «вдруге»,
Там, де немає «вкотре»,
А отже немає муки…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2010
автор: Юлія Холод