Як важко зрозуміти тих,
Хто жив в минулому столітті,
Хто вірив, прагнув і любив
Коли тебе не було в світі.
Для кого світло почуттів,
Вогонь бажань, та вир сюжетів
Поринув в глибину років,
Пожовк, як фарба на портреті.
Для кого «мильний» серіал –
Вже став пригодою єдиной.
Хто від прогресу так відстав,
Що став частиною давнини .
Як важко зрозуміти тих,
Хто велетенськими кроками
Біжіть, летить до марних втіх,
Бездумно нехтує роками.
Хто зневажає літній вік,
Калічить мову матюками,
Хто зрозуміти сам не встиг
Життя, та свариться з батьками.
Хто має інший світ - онлайн,
Для кого секс – лише фізичне,
Вони зухвалі зазвичай.
А їхня музика токсична.
Де відшукати спільну нить?
Як два світи в один зліпити?
А Ви по глибше зазирніть
У душі та почніть любити.
Любити старість за роки,
За досвід, за турботу сиву,
Традиції, що їм віки,
За нашу націю красиву!
Любити юність за запал,
Що на пригоди спонукає,
За все нове, що світ не знав,
Та що на краще світ міняє!
Любити й поважати тих,
Кого не треба розуміти,
А бути поруч, чути сміх,
Зростати в щасті та старіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206232
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.08.2010
автор: ElenaIvchenko