Зустрілись поглядами ніби ненавмисно
Я потонув в очах твоїх, сп,янів від тебе
Зніяковів, забув про дихати потребу
І мов мереживі зіркового намиста
В твоїх зіницях відбивалось небо
Від хвилювання я впустив листів пакунок
Ти підійшла й допомогла їх позбирати
Невинний дотик рук твоїх мов поцілунок
Мов вирок серцю, йому ж і порятунок
В моїй душі розбив бентежні грати
Ми підвелись і я сказав тобі "спасибі,
Ти мабуть знаєш які в тебе очі гарні"
Я запросив тебе до тихої кав,ярні
І ти погодилась, в Амура вдалий вибір
І стріли пущені були не марні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205742
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2010
автор: MC_Yorick