Закриваю свої очі.
Бачу дивне світло. Де?
Зупиніться, я не хочу,
щоб кінчався сон цей.
-__-__-__-__-__-__-__-__-__-__-__-__-__-__-__-__-
Так, вихід є. Я йду туди
Минаю коридори, ніде сісти.
Де мої сили? Як далі йти?
Можливо просто впасти.
Впасти на коліна.
Але боюся каяття
перед самим собою,
що не знайшов своєї мрії.
Куди? Хто-небуть. Ну скажіть!
Кого питаюсь? Всі глухі.
Я маю ціль. Я знаю метод.
Не знаю лиш, чому в руках порожньо?
Де журавель, де ластівка. Хто скаже?
Ну скажіть мені будь-ласка.
Я втрачаю розум
від злих думок.
Моя печаль - то муки серця.
Спрага зникла, хоч я її не втамував.
Куди? Хто-небуть! Ну скажіть!
Не тямлю звідки сили.
Ще п"ять хвилин тому я впав.
Боротись маю за своє. Де правда?
Немає правди. Її не має, чуєте!
Вона в тих коридорах, по яких блукаємо,
шукаючи де двері. Де ви?
І їх нема. Ілюзії. Мої ілюзії.
Хіба не так? Прошу скажіть, що ні.
Я вірю в те, чого нема.
Дайте мрію. Мені потрібна вона дуже.
Мрія - то вихід, який не можу знайти.
Мрія - блукати порожніми коридорами
в пошуках. В пошуках світла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=20540
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.11.2006
автор: Серёжа